ЗВЕРНЕННЯ
до Президента України, Прем’єр-міністра України,
Голови Верховної Ради України

22 жовтня п.р. відбувся мітинг працівників ВІТЧИЗНЯНИХ підприємств легкої промисловості біля стін Верховної Ради України з вимогами встановити рівні конкурентні умови на внутрішньому ринку України для всіх суб’єктів господарювання.

Метою мітингу став  захист прав національного виробника, який передбачає  збільшення робочих місць, зростання випуску вітчизняних товарів, створення чесних конкурентних умов реалізації вітчизняних товарів на внутрішньому ринку України  та  ліквідацію звалища товарів «секонд-хенду» на території України з усього світу.

У мітингу прийняли участь біля 500 працівників підприємств легкої промисловості з Чернівецького, Чернігівського, Луганського, Запорізького, Хмельницького, Миколаївського, Київського, Дніпропетровського, Одеського, Закарпатського, Житомирського, Полтавського  регіонів. Основними лозунгами акції стали:

«УКРАЇНА – НЕ БАЗАР!»
«УКРАЇНА – НЕ СЕКОНД-ХЕНД!»
«СЕКОНД ПРОЦВЕТАЕТ - УКРАИНСКИЙ ПРОИЗВОДИТЕЛЬ  УМИРАЕТ!»
«КОГДА СВОЯ РУБАШКА СТАНЕТ БЛИЖЕ К ТЕЛУ?»
 «ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ  – ЗА РЕФОРМИ!»
«МОЛОДІ - РОБОЧІ МІСЦЯ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ»
«ПОДАТКИ МАЮТЬ СПЛАЧУВАТИ ВСІ!»

1. Одним з факторів, що мають негативний вплив на внутрішній ринок, є масове ввезення імпортних товарів групи «секонд-хенд» (одяг та інші вироби, що використовувалися, за кодом УКТЗЕД 6309000000), обсяги яких щорічно зростають і склали майже 100 тис. тон!

Товари вказаної групи ввозяться в Україну різноманітними благодійними організаціями під виглядом гуманітарної допомоги, а потім продаються за ринковою ціною, отримуючи чистий прибуток.

Під кодом УКТЗЕД 6309 завозиться і якісна нова продукція за копійки, без сплати податків до бюджету, тобто контрабанда, яка потім реалізується у торговельній мережі за ринковими цінами.

На сьогодні ввезення і реалізація в України товарів цієї групи  набуло таких  масштабів, що складає загрозу для безпеки держави та створює негативний імідж  країни.

Обсяги  імпорту лише товарів групи «секонд хенду» в  рази перевищують обсяги  вітчизняного виробництва одягу!

Проект Податкового кодексу, прийнятий Верховною Радою України в 1-му читанні враховував майже всі основні  постулати, запровадження яких дійсно взмозі повернути вітчизняну легку промисловість у конкурентне та прозоре  середовище в Україні,а саме:
- не використання спрощеної системи оподаткування при реалізації зазначеної групи товарів;
- ввезення на митну територію України зазначеної групи товарів не на вагу, а  по-штучно;
- заборона на ввезення зазначеної групи товарів в якості гуманітарної допомоги.

Запровадження вищевказаних  норм  дійсно дало б змогу вивезти з тіні цей високорентабельний «бізнес» та отримати додаткові надходження до державного бюджету.

2. За умов перенасичення внутрішнього ринку імпортними товарами легкої промисловості, які ввозяться переважно  контрабандно без сплати податків  із  країн з дешевою робочою силою, підприємствам легкої промисловості неможливо конкурувати, поставляючи на ринок якісні товари.

За таких умов, а також через нестачу обігових коштів, практично єдиною можливістю функціонування підприємств легкої промисловості є виробнича кооперація (толінг) з іноземними фірмами щодо виготовлення одягу та взуття за замовленням, яка  на протязі останніх років дала змогу швейним підприємствам не тільки зберегти робочі місця та висококваліфіковані кадри,  а й модернізувати виробництво відповідно  вимог європейських  стандартів.

Проте, запровадження в проекті Податкового кодексу авальованого векселю значно ускладнить фінансовий стан швейних підприємств. Гострота проблеми полягає в тому, що обслуговування авальованого векселю приведе до збільшення витрат виробництва і відповідного зменшення заробітної плати.

Вельмишановні: пане Президенте, Прем’єр-міністр та Голова Верховної Ради України! Звертаємось до Вас з проханням врахувати вище зазначене під час розгляду  проекту Податкового кодексу у 2-му читанні і не допустити руйнування швейної галузі в Україні, внаслідок чого до 500 тис. людей (разом з членами сімей) можуть втратити джерело для існування, а державний бюджет – надходження податків та внесків до соціальних фондів.
 
З повагою,
за дорученням  трудових колективів –
керівники швейних підприємств України

<< Назад