17.11.11 № 5875/6/15-3315

 

Федерація роботодавців України

01030, м. Київ, вул. Коцюбинського, 1

Щодо розгляду звернення

Державна податкова служба України розглянула звернення Федерації роботодавців України від 17.10.11 № 01-1-570 щодо результатів врахування висловлених під час круглого столу зауважень і пропозицій та повідомляє наступне.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Після набрання чинності з 01.01.11 Податковим кодексом України  (далі – Кодекс) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом.

Кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

При цьому, будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 розділу І Кодексу).

Щодо питань, піднятих у резолюції за підсумками круглого столу у частині порядку включення до витрат 2011-2012 рр. від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, яке утворилося станом на 01.11.11 до повного його погашення. 

Відповідно до пункту 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу, розділ ІІІ «Податок на прибуток» набув чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділом 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно з пунктом 150.1 статті 150 Кодексу якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від’ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, визначено, що пункт 150.1 статті 150 розділу ІІІ Кодексу, застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого – четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.

Щодо питань, піднятих у резолюції за підсумками круглого столу у частині заборони підприємницької діяльності з користування надрами, шляхом укладення договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Пунктом 3 Резолюції ДПС України запропоновано скасувати пункт 6 Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо ресурсних та інших платежів, затвердженого наказом ДПА України від 25.03.10 № 185 (далі – роз’яснення), в частині заборони підприємницької діяльності з користування надрами шляхом укладання договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Пункт 6 роз’яснення узагальнює особливості оподаткування договорів про спільну діяльність у сфері надрокористування і не містить заборон підприємницької діяльності з користування надрами шляхом укладання договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Керуючись нормами: статей 13 та 24 Кодексу України про надра, статті 55 Господарського кодексу України, статей 189 та 317 Цивільного кодексу України, статтями 10 та 14 Закону України «Про нафту і газ», а також підпунктом 1 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких за¬ко¬но¬дав¬чих актів України» від 03.06.08 № 309-VI органами державної податкової служби у пункті 6 роз’яснення констатовано, що обов’язки зі сплати до бюджету рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат, збору за геологорозвідувальні роботи та платежів за користування надрами виникають у суб’єкта господарювання, який здійснює комплекс робіт з користування нафтогазоносними надрами на підставі отриманого відповідно до законодавства спеціального дозволу на користування надрами. Покладення обов’язку із справляння вказаних податків на надрокористувачів – власників спеціального дозволу на користування надрами зафіксовано у: пункті 2 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.01 № 256 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.08 № 261); абзаці другому пункту 1 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 № 115; пунктом 2 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.08 № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин».

Водночас, у пункті 6 роз’яснення констатовано, що пунктом 7.5 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 № 2181-III заборонена будь-яка уступка податкового зобов’язання або податкового боргу платника податків, у тому числі рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат, збору за геологорозвідувальні роботи та платежів за користування надрами; третім особам, наприклад, договору про спільну діяльність укладених із (або без) об’єднання майна.

У зв’язку з цим, законодавчі підстави для скасування пункту 6 роз’яснення відсутні.

Щодо питань, піднятих у резолюції за підсумками круглого столу у частині Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 201.4) та одночасно  відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту (абзац 9 пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних (абзац 8 пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Положеннями Закону України від 7 липня 2011 року № 3609-VI «Про внесення змін до - Кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» (який набрав чинності 06.08.11) внесено зміни до пункту 201.10 (абзац 7) статті 201 розділу V Кодексу та надано право реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування до неї у Єдиному реєстрі податкових накладних у термін не пізніше 20 календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Зважаючи на викладене, Кодексом надано можливість платнику податку - покупцю товарів/послуг з 06.08.11 включати до податкового кредиту звітного (податкового) періоду податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, які виписані платником податку - продавцем у такому звітному (податковому) періоді та внесені до Єдиного реєстру податкових накладних до дати подання податкової декларації з ПДВ, але не пізніше 20 календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Механізм організації контрольно-перевірочної роботи платників внаслідок виявлених у Єдиному реєстрі податкових накладних  не зареєстрованих податкових накладних викладено у Методичних рекомендаціях щодо документальної перевірки платників, які включили до складу податкового кредиту податкові накладні, що підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, але не зареєстровані, та порядку оформлення їх результатів (лист ДПС України від 23.09.11 № 1332/7/22-1417/462).

Поряд з цим повідомляємо, що підстав для відкликання листів, які базувалися на нормах Кодексу до внесення змін (до 06.08.11), діючою редакцією Кодексу не передбачено.

Щодо питань, піднятих у резолюції за підсумками круглого столу у частині припинення необґрунтованої практики відмови особам у реєстрації платником ПДВ відповідно до вимог пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу та забезпечення дотримання норм Кодексу під час анулювання такої реєстрації.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 - 183 розділу V Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.10 № 978 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.10 за № 1400/18695, розробленим відповідно до розділу V Кодексу.

Законодавчі підстави для відмови особі у реєстрації її як платника ПДВ визначені у пункті 183.8 статті 183 розділу V Кодексу.

Зокрема, орган ДПС зобов’язаний відмовити особі у реєстрації її як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (далі – Заява) та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації особи як платника ПДВ згідно із статтею 184 розділу V Кодексу.

Окрім того звертаємо увагу, що у разі якщо в Заяві не були зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані (крім розділу 15 такої Заяви), її не скріплено печаткою, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису Заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, то протягом 10 робочих днів від дня отримання Заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову Заяву (із зазначенням підстав неприйняття попередньої) (пункт 10 розділу ІІІ Положення).

Таким чином органи ДПС, при проведенні процедури реєстрації особи як платника ПДВ, керуються нормами Кодексу і Положенням та зобов’язані відмовити у такій реєстрації виключно за наявності підстав, визначених у пункті 183.8 статті 183 розділу V Кодексу.   

Що стосується анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, то орган ДПС зобов’язаний прийняти рішення про таке анулювання виключно у разі існування законодавчих підстав, визначених у пункті 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, та за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), передбачених у підпункті 5.2 пункту 5 розділу V Положення.

Щодо питань, піднятих у резолюції за підсумками круглого столу у частині забезпечення своєчасного відшкодування платникам податків, підтверджених перевірками.

У січні – жовтні 2011 року (станом на 01.11.11 за оперативними даними) задекларовано до відшкодування ПДВ на рахунки платників у банку – 38,7 млрд. грн., а відшкодовано 43,3 млрд. грн., з них на рахунки платників у банку 35,7 млрд. грн., що майже в 2 рази перевищує відшкодування за аналогічний період минулого року.

Упереджено незаконно задекларованих сум ПДВ 4,5 млрд. гривень.

Залишок невідшкодованих сум ПДВ на рахунки платників (активний) станом на 01.11.11 становить 6,2 млрд. грн., що на 4,9 млрд. грн. або на 44 відс. менше залишку на початок року.

Щодо помилок та прорахунків у визначенні критеріїв, що дають право платникам податків на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в автоматичному режимі, то процедуру автоматичного відшкодування ПДВ та критерії відбору компаній для його отримання регламентовано Кодексом

Діючий порядок проведення бюджетного відшкодування встановлює рівні права для всіх платників ПДВ , які мають право на бюджетне відшкодування.

Критерії оцінки платника, відповідність яким надає такому платнику податку право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової інформації.

Визначення відповідності платника критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, проводиться в автоматизованому режимі.

Встановлені критерії можна вважати своєрідними «правилами» і сам факт їх встановлення дає можливість платнику планувати свою діяльність з метою досягнення відповідності зазначеним критеріям.

Отже, за підсумками кожного окремого звітного періоду перелік платників, які відповідають критеріям, що надають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, може змінюватись.

Дані аналізу свідчать, що платники податків прийняли зазначені правила.

Так, на виконання пункту 200.20 статті 200 розділу V Кодексу за результатами відпрацювання податкової звітності з ПДВ за січень – серпень 2011 року відшкодовано в автоматичному режимі ПДВ у розмірі 12,2 млрд. гривень.

За результатами опрацювання декларацій за серпень 2011 року (поданих у вересні 2011 року) відшкодовано податку в автоматичному режимі 236 платникам на суму 2,2 млрд. грн., що складає більше ніж половину від сум ПДВ, задекларованих до бюджетного відшкодування по деклараціях за серпень 2011 року.

Автоматичне бюджетне відшкодування своєчасно отримано платниками.

Кількість платників, що отримали право на автоматичне відшкодування, за вісім періодів збільшилась у 9,8 разів. Серед них представники усіх регіонів України.

Зазначене свідчить про обґрунтованість Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, зазначеним у пункті 200.19 статті 200 розділу V Кодексу.

Щодо питань, піднятих у резолюції за підсумками круглого столу у частині вдосконалення стратегії розміщення офісів великих платників податків в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Реформування податкової системи є результатом імплементації світового досвіту та рекомендацій міжнародних фінансових організацій. Прийняття Кодексу є одним з етапів реформування, визначеного Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Саме спеціалізовані органи ДПС визначені Кодексом такими, що здійснюють податкове супроводження великих платників податків.

Одним із основних напрямів реформування органів державної податкової служби України з урахуванням світового досвіду та рекомендацій міжнародних фінансових інституції, таких як Світовий банк та МВФ, є вдосконалення системи податкового обслуговування великих платників податків шляхом створення Національного офісу – Центральної спеціалізованої інспекції по роботі з великими платниками податків.

Аналогічна вимога по створенню Національного офісу міститься у пункті 20 Національного плану дій з поліпшення адміністрування податків, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.10.09 № 1217-р.

Державна податкова служба України підтримує пропозицію Федерації роботодавців України стосовно вдосконалення роботи з великими платниками податків, яка повинна бути спрямована на задоволення інтересів підприємств великого бізнесу.

Щодо питань, піднятих у резолюції за підсумками круглого столу у частині забезпечення об’єктивного розгляду скарг платників податків апеляційними підрозділами органів державної податкової служби на місцях з використанням матеріалів судової практики.

Відповідно до статей 55 і 56 розділу ІІ Кодексу процедура адміністративного оскарження рішень органів ДПС з нинішнього року є дворівневою. Це дає можливість скорочення  термінів узгодження  сум грошових  зобов’язань  в адміністративному  порядку та підвищити неупереджений і об’єктивний розгляд скарг платників податків на рішення  органів  ДПС.  Дворівнева система запобігає проявам корупційних діянь (скарги розглядають вищестоящі ОДПС, а не ті які визначали суми грошових зобов’язань). Усувається практика захисту «честі мундира». Одночасно у дворівневій системі оскарження зберігається законне право платників податків на всебічний та об’єктивний розгляд скарг (заяв) щодо правомірності визначення органами ДПС грошових зобов’язань. 

Для забезпечення реалізації зазначених норм Кодексу визначено порядок подання та розгляду скарг платників податків органами ДПС Державною податковою службою України розроблено Положення Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, яке затверджено наказом від 23.12.10 № 1001 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.01.11 за № 10/18748. Положенням встановлюється послідовність дій платників податків при оскарженні ними рішень органів ДПС в адміністративному порядку та порядок розгляду скарг платників податків органами ДПС.

Одночасно повідомляємо, що працівниками підрозділів апеляцій щомісячно вивчається судова практика за розглядом позовів суб’єктів господарювання для врахування її в роботі.

Щодо питання, піднятого у резолюції за підсумками круглого столу у частині надання можливості платникам ПДВ включати до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за відповідний звітний період  у 2011 році суми ПДВ, що були відображені в податкових накладних, виданих протягом 1 січня 2011 року – 5 серпня 2011 року та отриманих до дати подачі податкової декларації з ПДВ.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тобто, не можуть прийматись нормативно-праві акти, що регулюють факти, які мали місце до набрання ним чинності, оскільки таке тягне за собою відповідальність тих суб’єктів, які вчинили не у відповідності до прийнятого акту.

Заступник Голови

С.І. Лекарь

 

Нечипоренко 2723190

<< Назад