8 вересня відбувся круглий стіл національних товаровиробників

Український бізнес звернувся до уряду прийняти низку заходів для більш ефективного використання інструментів захисту національного товаровиробника в рамках Світової організації торгівлі (СОТ). Відповідне Звернення до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова, підписане сьогодні представниками асоціацій багатьох галузей економіки України, оприлюднив Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник під час ”круглого столу”: “Три роки в СОТ: наслідки та виклики для національного виробника”, що пройшов сьогодні у прес-центрі ІА “ЛІГАБізнесІнформ”.

“Минуло більше трьох років, відтоді як Україна вступила до Світової організації торгівлі. Де-юре ми стали повноцінним гравцем на світових ринках. Де-факто, як виявилося, ми поспішили: Україна дещо виграла в часі, проте втратила в якості членства в СОТ. На жаль, сьогодні ми змушені констатувати, що попередній економічний аналіз наслідків приєднання України до СОТ доказує, що прорахунки та помилки у процесі організації переговорів при формуванні зобов’язань України перед СОТ щодо доступу на внутрішній ринок товарів та послуг, призвели до виникнення значних ризиків, як в окремих галузях економіки, так і в економіці України в цілому. Про це свідчать цифри торгівельного балансу в цілому та по окремих галузях після завершення першої хвилі світової кризи”, – наголосив у своєму виступі Голова Ради ФРУ.

Найбільше від вступу до СОТ втратив агропромисловий комплекс. «Характерним є те, що Україна активно імпортує такі “традиційні” для неї продукти як сало та хліб», – зауважив Дмитро Олійник. За його словами, при вступі до СОТ українська сторона не змогла в повній мірі використати механізми захисту вітчизняного виробника, які дозволяє СОТ. “Інші країни, напроти, – активно захищалися від українських товарів. У підсумку, на сьогодні 37 товарних груп вітчизняної продукції перебувають у зоні ризику з точки зору загороджувальних заходів інших країн-членів СОТ. При цьому сама Україна сьогодні отримала право тільки на 2 подібних заходи.

До того ж, як зауважив Голова Ради ФРУ, під час проведення 17раундів переговорів щодо вступу України до СОТ представники бізнесу не були відповідним чином залучені до розробки та доопрацювання відповідних документів щодо співробітництва України з СОТ. Бізнес не залучили до переговорів, які проходили у закритому режимі.

“У момент вступу України до СОТ перемогла не економічна, а політична доцільність”, – підкреслив президент індустріальної групи “УПЕК” Анатолій Гіршфельд. “До теперішнього моменту практично всі високотехнологічні галузі національної промисловості добиті участю країни у СОТ. Участь у цій організації погіршила умови роботи вітчизняного машинобудування. У більшості розвинених країн Європи ця галузь є основою формування ВВП”, – сказав Анатолій Гіршфельд. У той же час, вважає він, ніколи не пізно приймати правильні рішення. Україна ще має можливість змінити ситуацію на ліпше.

Як свідчить світова практика, йдеться у зверненні, розумне використання протекціоністської політики, застосування антидемпінгових, спеціальних та антисубсидійних розслідувань в межах текстів угод СОТ, надання преференцій в системі державних закупівель та захист національного товаровиробника автоматично призводять до збільшення надходжень прямих інвестицій в економіку країни, створення нових робочих місць, зростання ВВП та сплати податків.

Натомість Олександр Соколовський – президент Всеукраїнського об’єднання роботодавців підприємств легкої промислоовтсі «Укрлегпром» зазначив, що для легпрому основною проблемою стала тінізація внутрішнього ринку товарів легкої промисловості, існування 2-х систем оподаткування, серед яких – спрощена система для торгівлі імпортними товарами, яка функціонує тільки на «довірі» - без обліку, первинних документів та касових апаратів, і тому чесної конкуренції з вітчизняним виробником не може бути. І тому український одяг легше знайти за кордоном.

У зверненні представники бізнесу запропонували уряду спільно підготувати відповідні ініціативи: до 15 вересня 2011 р. дати доручення щодо проведення зустрічі з представниками Федерації роботодавців України, Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, Ради національних асоціацій товаровиробників та галузевих асоціацій національних товаровиробників, представників вітчизняного бізнесу, для обговорення проблемних питань забезпечення захисту національного товаровиробника.

Також бізнесом запропоновано дати доручення Мінекономрозвитку:

• до 20 вересня 2011 року забезпечити резервування Україною можливості проведення переговорів з перегляду зобов’язань щодо доступу на внутрішній ринок товарів та послуг, взятих на себе Україною в рамках членства у СОТ;
• до 30 вересня 2011 року забезпечити подання заявки до Секретаріату Світової організації торгівлі щодо перегляду взятих Україною на себе перед СОТ зобов’язань щодо доступу товарів на внутрішній ринок;
• до 30 жовтня 2011 року проаналізувати вплив імпорту на товари вітчизняного виробництва і у разі завдання шкоди національному товаровиробнику запровадити антидемпінгові, компенсаційні та захисні заходи; проаналізувати можливість застосування заходів захисту вітчизняного виробника, відповідно до діючих в СОТ положень, у зв’язку з введенням ЄС санкцій проти поставок української продукції.

Крім того, пропонується доручити робочій групі у рамках переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС: інформувати Федерацію роботодавців України, галузеві асоціації національних товаровиробників та галузеві організації роботодавців про зменшення або відміну мита та інших обмежувальних заходів на імпортовані товари, подібні вітчизняним; до 20 жовтня 2011 року провести публічні консультації з національними товаровиробниками щодо змісту документів, які регламентують умови ведення зовнішньої торгівлі та процедури приєднання України до Зони вільної торгівлі з ЄС.

Таким чином, українські роботодавці, фактично, пропонують владі створити національну платформу для обговорення та впровадження реформ, спрямованих на збільшення кількості робочих місць, обсягів податків до бюджетів всіх рівнів, прискорення темпів розвитку перспективних галузей економіки та економіки країни в цілому.

<< Назад