СПІЛЬНИЙ ПРЕДСТАВНИЦЬКИЙ ОРГАН
СТОРОНИ РОБОТОДАВЦІВ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, 1
тел.: +380 44226-25-74, факс: +38 044251-70-62, e-mail: fru@fru.org.ua
№ 167
”16” квітня 2010 р.
Прем'єр-міністру України
АЗАРОВУ М.Я.
Шановний Миколо Яновичу!
Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні, який об’єднує всі всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців, звертається до Вас з метою привернути увагу Уряду до намагання Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, не зважаючи на тяжкі для національних товаровиробників наслідки економічної кризи, ще більше ускладнити умови господарювання. Ми рішуче заперечуємо проти подібних дій та очікуємо підтримки нашої позиції від всіх організацій, асоціацій та об'єднань, торгівельно-промислових палат, бізнес-асоціацій та інших недержавних структур, які ставлять собі за мету захист інтересів національних товаровиробників і роботодавців.
Розроблений Держкомпідприємництвом проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впорядкування оплати праці)» ( далі – проект Закону) передбачає запровадження умовного показника рівня заробітної плати , з якого повинні будуть збиратись податки та збори. Розмір цього так званого індикативного рівня оплати праці пропонується встановлювати кратним мінімальній заробітній плати (МЗП) таким чином, щоб «інші кваліфіковані працівники» сплачували податки і збори не менше ніж з суми, яка дорівнює 2 МЗП, бухгалтери – 3 МЗП, а директори не менше ніж з 5-ти МЗП. При цьому реальний рівень заробітних плат залишатиметься незмінним чи, навіть, зменшиться через збільшені податкові відрахування із заробітку особи. Тож працівникам і роботодавцям пропонується у багатьох випадках сплачувати податки і збори з незаробленої (не нарахованої) заробітної плати .
Зазначений проект Закону, на нашу думку, повністю нівелює сутність мінімальної заробітної плати та страхових внесків до системи соціального страхування, в тому числі персоніфікованих пенсійних внесків. Індикативну заробітну плату пропонується використовувати виключно для розрахунку сплати податків і зборів, в той же час залишаючи розрахунки всіх гарантій на базі реальних зарплат. Це пряме відкрите обкрадання працівників і роботодавців.
Нажаль, єдиним поясненням таких «новацій» Держкомпідприємництва можна вважати бажання збільшити надходження до Держбюджету, фондів соціального страхування, зібравши податки і страхові внески з умовно придуманих, а не реально зароблених зарплат.
Катастрофічні наслідки таких нововведень можна лише уявити, проте їх яскраво ілюструють наступні цифри одного із середньостатистичних підприємств. При загальній кількості 641 працівник (604 кваліфікованих працівників – коефіцієнт 2, 36 керівників – коефіцієнт 3, 1 директор – коефіцієнт 5) та прогнозованій мінімальній зарплаті з 1 квітня у 884 грн., розмір сплачуваних податків та страхових внесків (нарахування і відрахування) збільшиться на 232 тисяч гривень на місяць або на 54%! Звідки щомісяця брати такі кошти і як це вплине на собівартість товарів і конкурентоздатність підприємства – питання риторичне.
Поряд з цим, запровадження на більшості підприємств «подвійної бухгалтерії» (реальної та індикативної зарплати) призведе до додаткових витрат на її ведення та повного хаосу у статистичній звітності, звітності до податкових органів та фондів соціального страхування, а також до купи бухгалтерських порушень та штрафних санкцій.
В цей же час, не зменшується проблема із заборгованістю по заробітній платі, яка за останніми даними сягнула 1 млрд. 700 млн. гривень. Спроба ж стягувати із незаробленої зарплати додаткові податки та внески ще більше поглибить цю проблему, стане причиною вивільнень працівників та поповнення армії безробітних. Напевне, така мета не може бути пріоритетом в сьогоднішніх реаліях.
Всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців вкотре наголошують на критичній ситуації із заборгованістю держави по відшкодуванню товаровиробникам податку на додану вартість , яка на сьогодні сягнула вже 31млрд.грн . Натомість, фактично кредитуючи державу на такі значні суми, роботодавці самі не мають доступних кредитних ресурсів для власного розвитку. Все це призводить до вбивчого вимивання обігових коштів , та кінець кінцем загрожує розоренням багатьох підприємств.
Роботодавці, підприємці, товаровиробники є абсолютно свідомими того, що складна економічна ситуація потребує іноді непопулярних та складних рішень, в тому числі і щодо пошуку шляхів наповнення бюджету країни. І саме послання влади і запевнення в тому, що нова економічна політика розуміє проблеми виробництва і вбачає єдиний вихід з кризи у підтримці і розвитку власного товаровиробника, давали надію на відродження та розбудову економіки. Проте, подібні проекти законів йдуть, на наш погляд, в розріз із задекларованими підходами та не виправдовують очікувань бізнесу, роботодавців, які, в свою чергу, розуміючи складність ситуації, готові йти на компроміси та певні поступки. Однак, у випадку цього проекту Закону результативного діалогу влади і бізнесу, нажаль, не відбувається, як і не сприймаються спроби пошуку більш збалансованих рішень.
Шановний Миколо Яновичу! Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні та всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців звертаються до Вас з проханням захистити роботодавців, національних товаровиробників від таких не виважених дій органів влади та не допустити їх розорення і загибелі, оскільки саме вони є ключем до відродження національної економіки і, в решті решт, добробуту кожного громадянина і країни в цілому.
З повагою
Голова Спільного представницького
органу сторони роботодавців на
національному рівні
О.Мірошниченко
