нацIональний виробник — основа економIки держави

Інформація про Дискусійну платформу «Промислова еволюція української модної індустрії»

IMG_2681-min.jpg6 вересня 2018 року в рамках 35 Міжнародного фестивалю «Kyiv Fashion 2018» відбулась Дискусійна платформа «Промислова еволюція української модної індустрії», участь у якій взяли участь понад 70 керівників підприємств різних підгалузей легкої промисловості з 12 регіонів України, представники галузевих закладів освіти, громадських організацій, експерти, науковці, а також представники центральних органів виконавчої влади (Мінекономрозвитку, ДФСУ, Мінюсту).

Мета заходу: обговорення в експертному середовищі актуальних питань, новацій та бізнес-ініціатив щодо тенденцій розвитку легкої промисловості у взаємодії з модною індустрією. Організатор заходу - Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» за підтримки Київського міжнародного контрактового ярмарку.
Модератор дискусійної платформи – президент Асоціації «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт розпочала захід приємною і важливою місією суспільного визнання досягнень одних із кращих працівників легкої промисловості - врученням державних відзнак, приурочених до 27-річниці Незалежності України.

Почесними Грамотами Кабінету Міністрів України згідно з протоколом №31 засідання КМУ від 22 серпня 2018 р. було нагороджено:

  • Бас Ніну Павлівну – голову наглядової ради ПАТ «Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня» та трудовий колектив підприємства;IMG_2519-min.jpg
  • Виговського Віктора Антоновича – директора ТДВ «Львівський Маяк»;
  • Вишневського Сергія Івановича - голову наглядової ради ТОВ «Дюна-Веста», м. Червоноград Львівської області;
  • Огаренко Ганну Олегівну – комерційного директора ТОВ «Олтекс», м.Київ;
  • Ружицького Олександра Леонідовича – директора ТОВ «Карат», м.Хмельницький.
Грамотами Верховної Ради України згідно з розпорядженням Голови ВРУ від 05 липня 2018 р. №449-к нагороджено:
  • Макарова Владислава Володимировича – директора ПП «Харківська прядильно-ткацька фабрика»;
  • Соколовського Олександра Беньяміновича – президента ТОВ «Текстиль-Контакт».
Учасників дискусії привітала директор «Kyiv Fashion» Яна Чернявська, яка поінформувала про зростаючу популярність Виставки серед національних виробників, баєрів, споживачів, постачальників сировини, матеріалів, фурнітури, обладнання тощо. Осінню експозицію 2018 року представили 335 підприємств-учасників, 188 з яких – виробники з 22 регіонів України. Яна, звернула увагу, позитивний досвід інформаційної співпраці з Асоціацією «Укрлегпром» для концентрації і можливості використання даного виставкового майданчика для проведення тематичних просвітницьких, рекламних, дискусійних заходів за побажаннями учасників виставки.

Про можливості реалізації потенціалу креативних індустрій завдяки використанню потенціалу легкої промисловості розповіла Ірина Науменко - виконавчий директор Асоціації «Укрлегпром». Креативна економіка набуває все більшої значущості у світі. На частку креативної економіки припадає 3,4% світового ВВП, що становить майже 1,6 трлн. дол. США й удвічі перевищує обсяги щорічних надходжень від міжнародного туризму. Щорічні темпи зростання у різних країнах варіюють від 4,3% до 17,6%, удвічі перевищуючи темпи зростання сфери послуг і в чотири рази перевищуючи темпи зростання сфери промислового виробництва. При цьому частка зайнятих у креативній економіці досягла 25% населення світу. Обсяги світового експорту креативних товарів і послуг у вартісному виразі досягли середньорічного зростання на рівні 8,7%. Доходи креативних індустрій ЄС, де зайнято 5,6 млн осіб, мають темп зростання на 12,3% вище від темпів зростання доходів від загальної економічної діяльності. Сьогодні креативність економіки є визначенням її якості, конкурентоспроможності, ефективності.

Розвиток креативної економіки полягяє у здатності поєднати технології, інженерію, науку, освіту, культуру, ідентичність, спадщину, суспільні проблеми. Креативний підхід базується на капіталізації таланту людини та її інтелектуального потенціалу разом з прискореною розбудовою сервісної економіки на базі ІТ. 

Україна має досить непогані позиції з точки зору розбудови креативної економіки – 45 місце серед 139 країн світу. Наразі 4-7 вересня відбуваються ІІ національні консультації з розробки стратегії розвитку креативних індустрій, які визначені потенціальними для експорту. За останні 4 роки Україна переживає творчий бум з відродження національної ідентичності, що виявляється у різних сферах суспільного життя. На законодавчому рівні з’явилося визначення поняття креативних індустрій у Законі України «Про культуру» №2458-VIII від 19.06.2018. 

Модна індустрія разом з легкою промисловістю є складовими креативної економіки, що створює додану вартість. Існують і активно створюються національні і регіональні галузеві бізнес-об’єднання й креативні кластери для кумуляції зусиль з розвитку сектору: Ukrainian Fashion Week, Асоціація «Укрлегпром», Kharkiv Fashion Cluster, Donbass Fashion Cluster, Кластер легкої промисловості м.Києва, Західноукраїнський кластер моди, Ку-ку Бюро (об’єднання дизайнерів), ГО «New Fashion Zone», ГС «Спілка малих і середніх експортерів» (м.Горішні Плавні, що об’єднує місцевих виробників трикотажних виробів) тощо. Генеруються секторальні коворкінги, майстерні, інкубатори, лабораторії і кластери. Наприклад, компанією «Софторг» відкрито Лабораторію індустрії моди у КНУТД, Лабораторію технологій і моди у ХНУ, що укомплектовані інноваційним швейним обладнанням для практики студентів. У стадії реалізації ідеї створення КиївТехноПарку для надання конструкторсько-розкрійних послуг для МСБ. Включення виробництв галузей легкої промисловості в ланцюги доданої вартості для реалізації творчих ідей є необхідною умовою забезпечення промислового масштабування виробництва для внутрішнього ринку і нарощування експортного потенціалу креативного продукту.

Акцент щодо підготовки кадрів. До 2020 року четверта промислова революція відкриє людині світ робототехніки та автономного транспорту, штучного інтелекту та навчання за допомогою машин, нових матеріалів, біотехнологій та геноміки., деякі професії зникнуть, інші будуть розвиватися, а ті, яких зараз навіть і не існує, - стануть звичайним явищем. У найближчому майбутньому, щоб бути кваліфікованим на ринку праці, людина повинна буде вміти підлаштовуватися до зміни ситуації і розвивати свої навички відповідно прогресу. c.jpg

Творчість стане одним з трьох найбільш затребуваних навичок. Нові продукти, технології та способи роботи будуть змушувати людину бути більш творчим і придумувати, як застосовувати ці технології, створювати нові продукти і послуги. Роботи зможуть допомогти нам швидко дістатися в потрібне місце, але у них поки немає творчого мислення, здатного генерувати нові ідеї.

Також І.Науменко висвітлила основні тенденції розвитку легкої промисловості на сучасному етапі. На 2,3 тис. підприємства легкої промисловості зайнято - 85 тис.осіб, що складає понад 4% кадрового промислового потенціалу. У 2018 р. динаміка відновлення обсягів виробництва сповільнилася і є негативною порівняно з попереднім роком. За 7 місяців 2018 р. Обсяги виробництва скоротилися на 1,9% проти відповідного періоду 2017 р., зокрема у текстильному виробництві – на 2,3%, виробництві одягу – на 2,1%, лише у виробництві взуття - зростання на 2,5%. Зовнішньоторговельний оборот товарами легкої промисловості торік збільшився на 12,1%, склав понад 3,3 млрд.дол.США. Зокрема, експорт досяг майже 1,1 млрд.$., що на 13,3% більше, ніж у 2016 році. Імпорт продовжує удвічі перевищувати експорт, і склав у 2017 р. понад 2,2 млрд.$., що на 11,1% більше, ніж у 2016 р.

Науменко-min.jpgЧастка експорту української продукції легкої промисловості до Європейського Союзу складає 82,3% від загального обсягу (902,7 млн. $ у 2017 р., 111,4% до 2016 р.). Готова продукція складає 83,5% у структурі експорту до ЄС. Найбільш вагомі статті: одяг текстильний – 40,9% (368,9 млн. $), одяг трикотажний – 11% (99,6 млн. $), інші готові текстильні вироби (ковдри, пледи, постільна білизна, штори тощо) – 11% (99,3 млн. $), взуття – 15% (135,3 млн.$), вироби зі шкіри – 4,6% (41,4 млн.$). Слід відмітити, що основна частина експортованого до ЄС одягу виготовлена на 60-85% за давальницькою схемою на замовлення відомих брендів.

Натомість, частка імпорту галузевої продукції з ЄС складає 40,4% (911,1 млн. $). Україна імпортує з Європи переважно сировинні матеріали (66,7% галузевого імпорту). Це зокрема: шкури і шкіра – 12,7%, хімічні волокна, пряжа тканини – 14,1%, текстильні матеріали – 10,9%, вата і неткані матеріали – 8,8%, бавовна – 6,4%, вовна – 4,5%, трикотажні полотна – 4,9%, спецтканини – 4,1%. Імпорт готових виробів з Європи: одяг текстильний і трикотажний – 5,6% (26,1 млн.$ + 24,9 млн.$ відповідно), взуття – 5,4% (48,9 млн.$), інші готові текстильні вироби – 16,5% (150,1 млн.$) (тут основна частка – товари групи «секонд-хенд»). Зроблено акцент на проблемі зростання масованого імпорту товарів «секонд-хенд» (63090000 УКТ ЗЕД). У 2017 р. в Україну ввезено на 154,4 млн.дол. в обсязі 132 млн.кг (3,1 кг на КОЖНОГО жителя України). Понад 95% «секонду» завозиться з Європи. За 6 місяців 2018 р. в Україну вже ввезено 60,6 тис.т.

Необхідно упорядкування і запровадження фіскалізації торгівлі, адже нині від усієї кількості суб’єктів господарювання лише 3% юридичних осіб та 4% ФОП застосовують РРО. Говорити про рівні умови конкуренції (а це один з ключових чинників ефективного розвитку легкої промисловості, та й економіки держави) за таких умов – неможливо! При цьому підприємства галузі забезпечують 5% бюджетних надходжень, хоча в обсягах промвиробництва частка легкої промисловості – лише 1%!

Щодо ключових галузевих проблем та шляхів їх вирішення Асоціацією «Укрлегпром» разом з виробниками напрацьовано і подано до Уряду Протокольне рішення, прийняте на галузевому Форумі у Львові 7 червня 2017 року. Наразі органи виконавчої влади працюють над реалізацією доручення Кабінету Міністрів України за результатами Форуму. Інформацію про стан виконання доручення можливо отримати в Асоціації.

Олена Мельник з департаменту міжнародного економічного співробітництва та європейської інтеграції Мінекономрозвитку поінформувала учасників дискусії з питань державної політики щодо тарифних преференцій для українських МСБ-експортерів, зокрема щодо лібералізації торгівлі з ЄС, набуття Україною членства у Пан-Євро-Мед, укладення Угод про зони вільної торгівлі з Канадою, Чорногорією, Македонією, державами ЄАВТ (Швейцарія, Ліхтенштейн, Норвегія та Ісландія), Ізраїлем. Відмітила, що для України головною метою укладення угод про вільну торгівлю є забезпечення збалансованої тарифної політики, у тому числі, відносно чутливих груп товарів промисловості та сільського господарства, що має стати підґрунтям створення сприятливих умов для розвитку торговельно-економічного співробітництва. Тому Мінекономрозвитку дослухається до думки вітчизняного бізнесу, зокрема співпрацює з Асоціацією «Укрлегпром» з огляду на ризики і чутливість легкої промисловості до торгівлі з Туреччиною, Індонезією, іншими азійськими країнами. Олена акцентувала увагу учасників на можливостях використання сервісів Офісу з просування експорту стосовно навчання, участі у торгових місіях, виставкових заходах тощо для покращення експорту. Крім того, в Мінекономрозвитку щоденно з 14-00 до 17-00 працює телефонна лінія (044)596-67-05 для надання роз’яснень з питань функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, умов доступу товарів на ринки сторін в рамках режиму вільної торгівлі Україна–ЄС. Також звернення можна надсилати на е-мейл: dcfta@me.gov.ua .

IMG_2720.jpgНачальник управління митно-тарифного регулювання ДФС України Володимир Сторожчук надав роз’яснення учасникам заходу про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для впровадження регіональної конвенції Пан-Євро-Мед (ПЄМ) у торгівлі з країнами ЄС та механізм забезпечення сплати експортерами мита при видачі сертифікатів EUR.1 (детальна інформація у інформаційній розсилці учасникам Укрлегпрому за результатами дискусії). Зокрема, він поінформував, що Урядом схвалено проект Рішення Підкомітету Україна – ЄС з питань митного співробітництва про заміну правил походження товарів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, уніфікованими загальноєвропейськими правилами, встановленими Регіональною конвенцією про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

IMG_2507-min.jpg

На практиці застосування між Україною та ЄС пан-євро-середземноморських преференційних правил походження дозволить українським товарам отримати в ЄС преференційний статус також у разі, якщо для виробництва цих товарів використано сировину та комплектуючі, закуплені у будь-якій країні, яка є членом зазначеної Конвенції і з якою Україною укладено угоду про вільну торгівлю, що передбачає застосування правил цієї Конвенції. Першою такою країною має стати Грузія, процедуру запровадження правил Конвенції в чинну зону вільної торгівлі з якою розпочато на початку 2018 р. Наступними, уже після ЄС, мають стати країни ЄАВТ, Македонія, Молдова, Чорногорія. Отже із запровадженням положень Конвенції у торговельних відносинах з ЄС Україна поступова стає незамінною ланкою у багатьох регіональних та глобальних ланцюжках доданої вартості.

Про досвід та результати першого міжнародного Тренінгу з підвищення продуктивності праці для експортоорієнтованих швейних підприємств поділились директор юридичного департаменту Асоціації «Укрлегпром» Анна Нестеренко та керівники підприємств-учасників тренінгу. Даний навчально-практичний тренінг для тренерів на прохання вітчизняних виробників, був організований і проведений 2-10 серпня 2018 р. Асоціацією «Укрлегпром» спільно з Міжнародним торговим центром (ІТС) на ВП «ТК-Стиль» ТОВ «Текстиль-Контакт» у м.Чернігів. Мета тренінгу: підготовка тренерів із числа персоналу підприємства (швачок) для подальшого впровадження набутих ними знань у виробництво з метою підвищення ефективності операційних процесів та оптимізації трудозатрат операторів. Основні модулі тренінгу були спрямовані на розгляд проблем та перепон, які трапляються під час навчання нових операторів, швидка підготовка операторів з «нульовим дефектом»; підвищення кваліфікації персоналу та вдосконалення методів навчання; матриця навичок, комунікація між працівниками.

Анна відмітила основні перепони, виявлені під час тренінгу: відсутність практики системного підвищення кваліфікації персоналу; відсутність практики обміну досвідом між підприємствами; необґрунтована самовпевненість персоналу у власних силах та знаннях; невміння визнати, що чогось не знаєш, не вмієш чи не розумієш, спричинене страхом перед керівництвом та втратою «авторитетності» в колективі; недосконале володіння технологами та майстрами практичними навичками роботи з пошиття виробів; небажання технологів та майстрів навчати новачків з «нуля» та осіб, які мають іншу освітню спеціалізацію; небажання застосовувати індивідуальний підхід під час навчання операторів.

IMG_2491-min.jpgРеалії вступної кампанії 2018 року до галузевих навчальних закладів, особливості і напрямки підготовки кадрів для легкої промисловості висвітлила у своєму виступі директор ДВНЗ "Київський коледж легкої промисловості" Анна Щуцька. У поточному році Коледж набрав 200 осіб на І курс за спеціальностями технологія легкої промисловості (швейне, взуттєве, шкіргалантерейне виробництво), дизайн, менеджмент, облік і аудит. Заклад працює з підприємствами для застосування методик дуальної освіти, однак тут поки бракує документального забезпечення на державному рівні. Коледж активно налагоджує контакти з підприємствами для практик і стажування студентів на виробництві, проводить В2S зустрічі, що сприяють розумінню молоді галузевих бізнес-процесів і можливостей. Сьогодні понад 100 студентів прийшли ознайомитися з експозицією «Kyiv Fashion», що є для них важливою подією у знайомстві з модною індустрією, інноваційними галузевими розробками, матеріалами, обладнанням, модними тенденціями, реальними виробниками та іншими учасниками ринку.

Партнер патентно-юридичної компанії IPjurix Юрій Охромєєв поінформував учасників про механізм захисту інтелектуальної власності і протидію недобросовісній конкуренції. Об’єкти інтелектуальної власності у модній індустрії – це Торгові марки і Промислові зразки. Державні інституції для захисту бренду на внутрішньому ринку суди, МВС, ДФС та Антимонопольний комітет України. Запропонований покроковий алгоритм у разі конфліктної ситуації з іншим брендом: оцінка значимості порушення; оцінка наслідків від визнання порушень; вибір правильної стратегії (захист, переговори, ребрендинг).
IMG_2688.jpg

Начальник Головного територіального управління юстиції у м.Києві Станіслав Куценко представив просвітницький проект Мін'юсту «Я маю право», спрямований на захист прав споживачів товарів (послуг). Одна з цілей проекту – підвищити юридичну грамотність українських громадян і викрити корупцію в держустановах. За даними Міністерства, понад 70% населення потребує знань про свої права. Завдання проекту: забезпечити українців інформацією про права, які гарантовані їм Конституцією і законами, навчити ці права реалізовувати та захищати. Важливо, що проект передбачає механізми покарання тих чиновників, які грубо порушуватимуть права українців. Важливий елемент проекту: створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян. Офіційний веб-сайт проекту: prаvo.minjust.gov.ua. Телефон гарячої лінії центру правової допомоги Мін’юсту 0800213 103. Запуск онлайн-платформи «Я МАЮ ПРАВО!» спростить доступ громадян до інформації щодо захисту їхніх прав та отримання рекомендацій щодо захисту своїх прав у різних життєвих ситуаціях. 


Голова правління - генеральний директор ПрАТ «Санта Україна» Євген Дирдін озвучив питання щодо витрат підприємств на митне оформлення відходів швейного виробництва по 0,69 дол.США/кг, які утилізуються. Водночас, товари «секонд-хенд», реалізація яких є надприбутковим бізнесом, ввозяться в Україну по середній ціні 1,2 дол.США/кг.

Генеральний директор «Парус Експо Медіа» Валерій Целінський, що є офіційним представником виставки «Messe Frankfurt» в Україні, запросив учасників до можливої співпраці та участі у популярних міжнародних текстильних виставках 2019-2020 рр., що проходять зокрема у німецькому Франкфурті.

Назад до списку
Наші партнери